баріння
БАРІ́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. бари́ти і бари́тися.
Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття (Біблія. Пер. І. Огієнка);
За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня [сьогодні] помолоти (Сл. Гр.);
І .. баріння, і вся ота нудотна млявість його мови .. – усе це вже доводило владику замалим не до сказу (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)