Орфографічний словник української мови

баріння

барі́ння

іменник середнього роду

від: бари́тися

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. баріння — -я, с., розм. Дія за знач. барити і баритися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. баріння — БАРІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бари́ти і бари́тися. Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
  3. баріння — Барі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. баріння — БАРІ́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням барити і баритися. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня помолоти (Словник Грінченка); І.. баріння, і вся ота нудотна длявість його мови.. — усе це вже доводило владику замалим не до сказу (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 415).  Словник української мови в 11 томах
  5. баріння — Баріння, -ня с. Замедленіе, остановка. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня помолотити. Полтав.  Словник української мови Грінченка