баскак
БАСКА́К, а, ч., іст.
Татарський урядовець, намісник монгольського хана й збирач податків на Русі в часи монголо-татарської неволі.
Нур'ялі підвівся, рушив до дверей, але на порозі вже стояв гладкий баскак у малиновому шовковому халаті з ремінним нагаєм (З. Тулуб);
Щоб тримати в покорі руське населення, хани призначали в руські землі баскаків з військами (з наук. літ.);
Щороку набігали на Русь жорстокі ханські баскаки, щоб збирати податки (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)