баскак
БАСКА́К, а, ч., іст. Татарський урядовець, намісник монгольського хана й збирач податків на Русі в часи монгольсько-татарської неволі.
Щоб тримати в покорі руське населення, хани призначали в руські землі баскаків з військами. Під їх контролем перебували князі (Іст. УРСР, І, 1953, 103);
Нур’ялі підвівся, рушив до дверей, але на порозі вже стояв гладкий баскак у малиновому шовковому халаті з ремінним нагаєм (Тулуб, Людолови, І, 1957, 361).
Словник української мови (СУМ-11)