батареєць

БАТАРЕ́ЄЦЬ, йця, ч., розм.

Те саме, що артилери́ст.

Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славної роботи батарейців (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. батареєць — батаре́єць іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. батареєць — -йця, ч., розм. Те саме, що артилерист.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. батареєць — АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист).  Словник синонімів української мови
4. батареєць — БАТАРЕ́ЄЦЬ, йця, ч., розм. Те саме, що артилери́ст. Півдесятка німецьких підбитих машин тепер стояло в балці перед самою дамбою. Це був наслідок славно ї роботи батарейців (Гончар, III, 1959, 362).  Словник української мови в 11 томах