батрацтво
БАТРА́ЦТВО, а, с., заст.
1. Те саме, що батракува́ння.
– Сашко! Коли виростеш, не знатимеш ти вже ні жандармів, ні батрацтва, ні злиднів! (О. Гончар);
Наймитування, батрацтво – шлях найпримітивніших форм виживання (із журн.).
2. Збірн. до батра́к.
В артілі експлуатували батрацтво (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)