батрацтво
БАТРА́ЦТВО, а, с.
1. Те саме, що батракува́ння.
— Сашко! Коли виростеш, не знатимеш ти вже ні жандармів, ні батрацтва, ні злиднів! (Гончар, Таврія.., 1957, 571).
2. Збірн. до батра́к.
Молоде батрацтво починає бачити в КСМ свого захисника (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 201).
Словник української мови (СУМ-11)