баштан

БАШТА́Н, ч.

1. род. у і а́. Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині, гарбузи і т. ін.

Оттак йому, оттак, щоб знав, Як з баштана робить толоку! (Л. Глібов);

Приходь подивитись баштан мій чудовий, Де динь огудиння блищить від роси (М. Нагнибіда);

Я вас підвезу на баштан до діда Павла (А. Крижанівський).

2. род. а́, діал. Рід дитячої гри.

Проте – сама нянька – ще дитина, – хочеться з подругами в баштана на шляху погуляти (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. баштан — башта́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. баштан — [баштан] -ану/-тана, м. (на) -ан'і/-тан'і, мн. -ание/-тани, -ан'іў/-тан'іў  Орфоепічний словник української мови
3. баштан — -а і -у, ч. 1》 Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині і т. ін. 2》 діал. Рід дитячої гри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. баштан — А, ч. Голова. Баштан тріщить.  Словник сучасного українського сленгу
5. баштан — Ділянка землі (5-25 га), де екстенсивно вирощують городні рослини, переважно гарбузові (кавуни, дині, гарбузи); поширені у степовій смузі, на Кубані, Лівобережжі.  Універсальний словник-енциклопедія
6. баштан — Башта́н, -ну, на -ні; -та́ни, -та́нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. баштан — БАШТА́Н, а і у, ч. 1. Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині і т. ін. Оттак йому, оттак, щоб знав. Як з баштана робить толоку! (Гл., Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись баштан мій чудовий, Де динь огудиння блищить від роси (Нагн., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
8. баштан — Баштан, -на м. 1) Бакша. Як уродив же той баштан! То кавуняччя оттаке, а дині оттакі!... Рудч. Ск. II. 9. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 37. ум. баштанчик.  Словник української мови Грінченка