бджоляний
БДЖОЛЯНИ́Й, а́, е́.
Прикм. до бджола́.
Вони [жінки] збилися круг візка, як чорний бджоляний рій (М. Коцюбинський);
Бджоляна матка;
// Признач. для бджіл.
В сільраді загуло, зашуміло, мов у бджоляному вуликові (І. Кириленко);
// Власт. бджолі.
У голові золотий вихровий чад – радісний, легкий, повний весняного бджоляного дзижчання (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)