бджоляник
БДЖОЛЯНИ́К, а́, ч., діал.
1. Омшаник.
У хаті була піч, .. одним одно віконечко [на печі] – мале, як оддушина у бджоляниках, виглядало збоку на шлях (Панас Мирний);
Роман розневолив вулика і з рамкою в руках швидко пішов з бджоляником на подвір'я... (М. Стельмах).
2. Пасіка.
– Я на перепутті, їдучи через Вербівці, завернув до свого небожа. Там наш бджоляник укупі стоїть (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)