бджілка
БДЖІ́ЛКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до бджола́.
Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграє все живе (Панас Мирний);
Стало зразу чути, як бджілки гули собі в квітках (В. Винниченко);
Продзвеніла ніжно бджілка (Я. Шпорта);
* Образно. В сивих очах його вже золотилися летючі бджілки (О. Ільченко);
* У порівн. Приязлива [Галочка] до усякого.., а роботяща, як бджілка (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)