бджілка
БДЖІ́ЛКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до бджола́.
Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграє все живе (Панас Мирний);
Стало зразу чути, як бджілки гули собі в квітках (В. Винниченко);
Продзвеніла ніжно бджілка (Я. Шпорта);
* Образно. В сивих очах його вже золотилися летючі бджілки (О. Ільченко);
* У порівн. Приязлива [Галочка] до усякого.., а роботяща, як бджілка (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бджілка — бджі́лка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири бджі́лки Орфографічний словник української мови
- бджілка — [бдж’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і Орфоепічний словник української мови
- бджілка — -и, ж. Зменш.-пестл. до бджола. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бджілка — див. бджола Словник синонімів Вусика
- бджілка — му́хою (му́шкою, бджі́лкою і т. ін.) літа́ти, жарт. Швидко ходити, бути проворним. Вона (Христя) мухою літала, щоб усюди поспіти (Панас Мирний); Бджілкою літала мала поштарка, щоб якомога швидше принести радість у кожен двір (З газети). Фразеологічний словник української мови
- бджілка — БДЖІ́ЛКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бджола́. Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграв все живе (Мирний, V, 1955, 326); Продзвеніла ніжно бджілка (Шпорта, Вибр., 1958, 340); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- бджілка — Бджілка, -ки ж. ум. отъ бджола. Словник української мови Грінченка