бджілка

бджі́лка

іменник жіночого роду, істота

* Але: дві, три, чотири бджі́лки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бджілка — -и, ж. Зменш.-пестл. до бджола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бджілка — [бдж’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і Орфоепічний словник української мови
  3. бджілка — Бджілка, -ки ж. ум. отъ бджола. Словник української мови Грінченка
  4. бджілка — БДЖІ́ЛКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бджола́. Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграв все живе (Мирний, V, 1955, 326); Продзвеніла ніжно бджілка (Шпорта, Вибр., 1958, 340); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. бджілка — БДЖІ́ЛКА, и, ж. Зменш.-пестл. до бджола́. Груша, сливи цвітуть, бджілка гуде, і як прихилиш ухо до землі, то так, як музика, заграє все живе (Панас Мирний); Стало зразу чути, як бджілки гули собі в квітках (В. Винниченко); Продзвеніла ніжно бджілка (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. бджілка — див. бджола Словник синонімів Вусика
  7. бджілка — му́хою (му́шкою, бджі́лкою і т. ін.) літа́ти, жарт. Швидко ходити, бути проворним. Вона (Христя) мухою літала, щоб усюди поспіти (Панас Мирний); Бджілкою літала мала поштарка, щоб якомога швидше принести радість у кожен двір (З газети). Фразеологічний словник української мови