безальтернативний

БЕЗАЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е.

Який не має, не передбачає альтернативи.

В. Липинський та Д. Донцов вважали незалежність України безальтернативною метою (із журн.);

Безальтернативна пропозиція;

Безальтернативний список кандидатів.

Значення в інших словниках

1. безальтернативний — безальтернати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безальтернативний — -а, -е. Який не має альтернативи.  Великий тлумачний словник сучасної мови