безальтернативний

безальтернати́вний

-а, -е.

Який не має альтернативи.

Значення в інших словниках

1. безальтернативний — безальтернати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безальтернативний — БЕЗАЛЬТЕРНАТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має, не передбачає альтернативи. В. Липинський та Д. Донцов вважали незалежність України безальтернативною метою (із журн.); Безальтернативна пропозиція; Безальтернативний список кандидатів.  Словник української мови у 20 томах