безантенний

БЕЗАНТЕ́ННИЙ, а, е.

Який не має, не використовує антену.

На той час надзвичайно стильний, маленький, безантенний, надійний мобільний телефон мав великий екран, витривалу батарею і найпрактичніше меню, яке тільки можна собі уявити (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безантенний — безанте́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безантенний — -а, -е. Який не має, не використовує антену.  Великий тлумачний словник сучасної мови