безапеляційно
БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНО.
Присл. до безапеляці́йний 2.
Він сказав се так рішуче, безапеляційно, що я й не думав сперечатися з ним (І. Франко);
І вона .. твердо й безапеляційно вирішує: справді, з ним щось діється (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)