Словник української мови у 20 томах

безапеляційно

БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНО.

Присл. до безапеляці́йний 2.

Він сказав се так рішуче, безапеляційно, що я й не думав сперечатися з ним (І. Франко);

І вона .. твердо й безапеляційно вирішує: справді, з ним щось діється (В. Козаченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безапеляційно — безапеляці́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безапеляційно — Присл. до безапеляційний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безапеляційно — Невідклично, остаточно, притьма, цілковито  Словник чужослів Павло Штепа
  4. безапеляційно — БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНО. Присл. до безапеляці́йний 2. Він сказав се так рішуче, безапеляційно, що я й не думав сперечатися з ним (Фр., III, 1950, 223); І вона.. твердо й безапеляційно вирішує: справді, з ним щось діється (Коз., Сальвія, 1959, 62).  Словник української мови в 11 томах