Словник української мови у 20 томах

безбровий

БЕЗБРО́ВИЙ, а, е.

Який не має чітко окреслених брів; з невиразними бровами.

На широкому, безбровому, всіяному густим ластовинням обличчі лежав сум (О. Десняк);

Вітольда повернулася спиною до вікна, і на нього глянули з глибоких очниць її безброві очі, спалахуючи (Б. Харчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безбровий — безбро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безбровий — -а, -е. Який не має брів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбровий — БЕЗБРО́ВИЙ, а, е. Який не має брів. На широкому, безбровому, всіяному густим ластовинням обличчі лежав сум (Десняк, І, 1955, 10).  Словник української мови в 11 томах