безбровий
БЕЗБРО́ВИЙ, а, е.
Який не має чітко окреслених брів; з невиразними бровами.
На широкому, безбровому, всіяному густим ластовинням обличчі лежав сум (О. Десняк);
Вітольда повернулася спиною до вікна, і на нього глянули з глибоких очниць її безброві очі, спалахуючи (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безбровий — безбро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- безбровий — -а, -е. Який не має брів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безбровий — БЕЗБРО́ВИЙ, а, е. Який не має брів. На широкому, безбровому, всіяному густим ластовинням обличчі лежав сум (Десняк, І, 1955, 10). Словник української мови в 11 томах