1. Словник української мови в 11 томах

безбровий

БЕЗБРО́ВИЙ, а, е. Який не має брів.

На широкому, безбровому, всіяному густим ластовинням обличчі лежав сум (Десняк, І, 1955, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безбровий — безбро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безбровий — -а, -е. Який не має брів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безбровий — БЕЗБРО́ВИЙ, а, е. Який не має чітко окреслених брів; з невиразними бровами. На широкому, безбровому, всіяному густим ластовинням обличчі лежав сум (О. Десняк); Вітольда повернулася спиною до вікна, і на нього глянули з глибоких очниць її безброві очі, спалахуючи (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах