безводдя
БЕЗВО́ДДЯ, БЕЗВІ́ДДЯ, я, с.
Відсутність, нестача води у водоймах.
На безвідді і рак риба (Номис);
Як у літню спеку, на безводді, надибавши невеличку течію бігучої води.., припадає чоловік до неї.., – так Христя з згагою прислухалася до того вечірнього клекоту... (Панас Мирний);
Я благав би марева в пустині: хто мусить погибати на безвідді, нехай же бачить хоч надію марну (Леся Українка);
Земля почала горіти від безводдя (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)