Словник української мови у 20 томах

безвстидний

БЕЗВСТИ́ДНИЙ, а, е, діал.

Безстидний, безсоромний.

Безвстидна! Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безвстидний — безвсти́дний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. безвстидний — -а, -е, діал. Безстидний, безсоромний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвстидний — див. безсовісний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. безвстидний — безвсти́дний безсоромний, нахабний (м, ср, ст): І шо ти думаєш, та безвстидна дівуля видзвонює до нього, приходить до хати, де то колись таке було, ну цілком світ перевернувся (Авторка)||безличний, безчельний  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. безвстидний — БЕЗВСТИ́ДНИЙ, а, е, діал. Безстидний, безсоромний. Безвстидна! Чого вона тільки не виробляла, ота родима відьма! (Коцюб., II, 1955, 333).  Словник української мови в 11 томах