безвстидник
БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал.
Безстидник, безсоромник.
– Безвстиднику .. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал.
Безстидник, безсоромник.
– Безвстиднику .. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)