безвстидниця

БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал.

Жін. до безвсти́дник.

– А, так ти їдеш до неї, до тої... тої безвстидниці! – скрикнула вона (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. безвстидниця — безвсти́дниця іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. безвстидниця — -і, діал. Жін. до безвстидник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. — А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421).  Словник української мови в 11 томах