безвстидниця

безвсти́дниця

іменник жіночого роду, істота

діал.

Значення в інших словниках

1. безвстидниця — -і, діал. Жін. до безвстидник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. – А, так ти їдеш до неї, до тої... тої безвстидниці! – скрикнула вона (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. — А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421).  Словник української мови в 11 томах