безвстидниця

безвсти́дниця

іменник жіночого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвстидниця — -і, діал. Жін. до безвстидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. – А, так ти їдеш до неї, до тої... тої безвстидниці! – скрикнула вона (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. — А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421). Словник української мови в 11 томах