безвстидниця
безвсти́дниця
іменник жіночого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвстидниця — -і, діал. Жін. до безвстидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. – А, так ти їдеш до неї, до тої... тої безвстидниці! – скрикнула вона (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. — А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421). Словник української мови в 11 томах