безвстидник
безвсти́дник
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвстидник — -а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвстидник — БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. – Безвстиднику .. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- безвстидник — БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. — Безвстиднику.. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (Коцюб., II, 1955, 346). Словник української мови в 11 томах