безвстидник

безвсти́дник

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвстидник — -а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безвстидник — БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. – Безвстиднику .. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. безвстидник — БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. — Безвстиднику.. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (Коцюб., II, 1955, 346). Словник української мови в 11 томах