1. Словник української мови у 20 томах

безвстидник

БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал.

Безстидник, безсоромник.

– Безвстиднику .. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвстидник — безвсти́дник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. безвстидник — -а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвстидник — БЕЗВСТИ́ДНИК, а, ч., діал. Безстидник, безсоромник. — Безвстиднику.. Мило надула [Марічка] губи і так лукаво поглядала на нього [Івана] (Коцюб., II, 1955, 346). Словник української мови в 11 томах