безвстидниця

БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал.

Жін. до безвсти́дник.

– А, так ти їдеш до неї, до тої... тої безвстидниці! – скрикнула вона (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвстидниця — безвсти́дниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. безвстидниця — -і, діал. Жін. до безвстидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. — А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421). Словник української мови в 11 томах