безвстидниця
БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал.
Жін. до безвсти́дник.
– А, так ти їдеш до неї, до тої... тої безвстидниці! – скрикнула вона (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвстидниця — безвсти́дниця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- безвстидниця — -і, діал. Жін. до безвстидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвстидниця — БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник. — А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421). Словник української мови в 11 томах