безвстидниця
БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник.
— А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗВСТИ́ДНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до безвсти́дник.
— А, так ти їдеш до неї, до тої… тої безвстидниці! — скрикнула вона (Фр., III, 1950, 421).
Словник української мови (СУМ-11)