безвідрадісний

БЕЗВІДРА́ДІСНИЙ, БЕЗОДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що безвідра́дний, безодра́дний.

Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. безвідрадісний — безвідра́дісний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безвідрадісний — безодрадісний, -а, -е, діал. Те саме, що безвідрадний, безодрадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвідрадісний — див. сумний  Словник синонімів Вусика
4. безвідрадісний — БЕЗВІДРА́ДІСНИЙ, БЕЗОДРА́ДІСНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безвідра́дний. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання (Мирний, III, 1954, 17).  Словник української мови в 11 томах