безвідрадність
БЕЗВІДРА́ДНІСТЬ, рідко БЕЗОДРА́ДНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безвідра́дний, безодра́дний.
Умів [М. Рильський] відчути безвідрадність одчаю (М. Зеров);
Надвечір тут заводили патефони, було повно музики, по садках бурхала із шлангів вода на зелень, на квіти, за столиками під деревами виклацувало доміно .. Зараз нічого цього не було. Була якась пригніченість, напруженість, безвідрадність (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)