безвідрадність
БЕЗВІДРА́ДНІСТЬ, рідко БЕЗОДРА́ДНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безвідра́дний, безодра́дний.
Умів [М. Рильський] відчути безвідрадність одчаю (М. Зеров);
Надвечір тут заводили патефони, було повно музики, по садках бурхала із шлангів вода на зелень, на квіти, за столиками під деревами виклацувало доміно .. Зараз нічого цього не було. Була якась пригніченість, напруженість, безвідрадність (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідрадність — безвідра́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безвідрадність — безодрадність, -ності, ж. Абстр. ім. до безвідрадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвідрадність — БЕЗВІДРА́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безвідра́дний. Словник української мови в 11 томах