безвідрадно

БЕЗВІДРА́ДНО, рідко БЕЗОДРА́ДНО.

Присл. до безвідра́дний, безодра́дний.

Їй [Христі] ще тяжче стало дома, ще безодрадніше (Панас Мирний);

На переломі до XIX ст. українська справа стояла так само безвідрадно, коли не гірше, ніж три століття перед тим (з наук. літ.);

Занедбаний майданчик недобудованої школи безвідрадно сірів на тлі яскравих реклам новенького супермаркету (з газ.);

Насправді ситуація із свободою слова виглядає карикатурно та безвідрадно (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безвідрадно — безвідра́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвідрадно — безодрадно. Присл. до безвідрадний, безодрадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвідрадно — Невтішно, нерозважливо, без радощів  Словник чужослів Павло Штепа
4. безвідрадно — БЕЗВІДРА́ДНО, БЕЗОДРА́ДНО. Присл. до безвідра́дний. Їй [Христі] ще тяжче стало дома, ще безодрадніше (Мирний, III, 1954, 334).  Словник української мови в 11 томах