безвідрадно

БЕЗВІДРА́ДНО, БЕЗОДРА́ДНО. Присл. до безвідра́дний.

Їй [Христі] ще тяжче стало дома, ще безодрадніше (Мирний, III, 1954, 334).

Значення в інших словниках

1. безвідрадно — безвідра́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвідрадно — безодрадно. Присл. до безвідрадний, безодрадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвідрадно — Невтішно, нерозважливо, без радощів  Словник чужослів Павло Штепа
4. безвідрадно — БЕЗВІДРА́ДНО, рідко БЕЗОДРА́ДНО. Присл. до безвідра́дний, безодра́дний. Їй [Христі] ще тяжче стало дома, ще безодрадніше (Панас Мирний); На переломі до XIX ст.  Словник української мови у 20 томах