безвідрадно
БЕЗВІДРА́ДНО, БЕЗОДРА́ДНО. Присл. до безвідра́дний.
Їй [Христі] ще тяжче стало дома, ще безодрадніше (Мирний, III, 1954, 334).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвідрадно — безвідра́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безвідрадно — безодрадно. Присл. до безвідрадний, безодрадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвідрадно — Невтішно, нерозважливо, без радощів Словник чужослів Павло Штепа
- безвідрадно — БЕЗВІДРА́ДНО, рідко БЕЗОДРА́ДНО. Присл. до безвідра́дний, безодра́дний. Їй [Христі] ще тяжче стало дома, ще безодрадніше (Панас Мирний); На переломі до XIX ст. Словник української мови у 20 томах