безвідривно

БЕЗВІДРИ́ВНО.

Присл. до безвідри́вний.

Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу, колишній морський офіцер (О. Гончар);

Перед нашими вікнами розгорнулося дійство. Навіть шеф, забувши про план, півгодини безвідривно стежив за тим, що відбувається, супроводячи свої спостереження жартівливими коментарями (з газ.);

// Постійно.

У славетному інституті нейрохірургії, де життя так часто перемагає смерть, віртуоз хірургії мозку академік Юрій Зозуля безвідривно працює понад півстоліття (з наук.-попул. літ.);

Ділова українська мова безвідривно пов'язана з роботою над словниками (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. безвідривно — безвідри́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвідривно — Присл. до безвідривний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвідривно — Не відлучаючись  Словник чужослів Павло Штепа
4. безвідривно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО...  Словник синонімів української мови
5. безвідривно — БЕЗВІДРИ́ВНО. Присл. до безвідри́вний. Стоїть [Ліна] у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний, токар по металу, колишній морський офіцер (Гончар, Тронка, 1963, 179).  Словник української мови в 11 томах