безвірство
БЕЗВІ́РСТВО, а, с., рідко.
Те саме, що безві́р'я.
Тебе Всевишнього натхнула сила, Безвірство їх і нам не до смаку: І нашу, й вашу віру вдвох руйнують, Із нами й вами рівно ворогують, Умом і серцем в один дух злились, Нечистому служити завзялись (П. Куліш);
Коли хто збиває людину з доброї дороги життя на беззаконство, на розпусту, безвірство та безбожництво, тим спричиняє її душі духовну смерть (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)