безвірниця

БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж.

Жін. до безві́рник.

Не подумайте, що я – безвірниця. Життя мене навчило не сумніватися в тому, що Бог є (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безвірниця — безві́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. безвірниця — -і. Жін. до безвірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвірниця — БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до безві́рник.  Словник української мови в 11 томах