1. Словник української мови у 20 томах

безвірниця

БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж.

Жін. до безві́рник.

Не подумайте, що я – безвірниця. Життя мене навчило не сумніватися в тому, що Бог є (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвірниця — безві́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безвірниця — -і. Жін. до безвірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвірниця — БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до безві́рник. Словник української мови в 11 томах