безвірниця

безві́рниця

-і.

Жін. до безвірник.

Значення в інших словниках

1. безвірниця — безві́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. безвірниця — БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до безві́рник. Не подумайте, що я – безвірниця. Життя мене навчило не сумніватися в тому, що Бог є (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. безвірниця — БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до безві́рник.  Словник української мови в 11 томах