Орфографічний словник української мови

безвірниця

безві́рниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безвірниця — -і. Жін. до безвірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безвірниця — БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до безві́рник. Не подумайте, що я – безвірниця. Життя мене навчило не сумніватися в тому, що Бог є (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. безвірниця — БЕЗВІ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до безві́рник.  Словник української мови в 11 томах