Значення в інших словниках
-
безвірницький —
-а, -е. Спрямований проти віри в Бога; антирелігійний; атеїстичний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безвірницький —
БЕЗВІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований проти віри в Бога; антирелігійний. Богомольний Івко озвався безвірницьким словом (К. Гордієнко); Безвірницький рух у країні здебільшого насаджувався “зверху” владними структурами (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
безвірницький —
БЕЗВІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований проти віри в бога; антирелігійний, Богомольний Івко озвався безвірницьким словом (Горд., І, 1959, 180).
Словник української мови в 11 томах