безвірницький
БЕЗВІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований проти віри в бога; антирелігійний,
Богомольний Івко озвався безвірницьким словом (Горд., І, 1959, 180).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗВІ́РНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований проти віри в бога; антирелігійний,
Богомольний Івко озвався безвірницьким словом (Горд., І, 1959, 180).
Словник української мови (СУМ-11)