безвічність
БЕЗВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., рідко.
Абстр. ім. до безві́чний.
Саме в Слові – і час, і вічність, й історія, і безвічність (П. Мовчан);
Твердження про безвічність мистецтва не є якоюсь безперечною аксіомою; це не така проста проблема (з наук. літ.);
Наші предки любили життя в усіх виявах, вірили в його безвічність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)