безгнівно
БЕЗГНІ́ВНО.
Присл. до безгні́вний.
Раптом він відчув, що не в змозі висловитися розважливо й безгнівно, тож одразу замовк, щоб не дратувати співрозмовника (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗГНІ́ВНО.
Присл. до безгні́вний.
Раптом він відчув, що не в змозі висловитися розважливо й безгнівно, тож одразу замовк, щоб не дратувати співрозмовника (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)