Словник української мови у 20 томах

безгнівний

БЕЗГНІ́ВНИЙ, а, е.

Який не виявляє, не має гніву; поблажливий, терпимий.

Бог повинен бути .. безгнівний, зовсім-зовсім не зрозумілий. І гріхи всі, і злочинства, і святість, і непристойності, і кохання, і усе-все, що діють люди, все, що тільки існує, все є його справа, ні за що він не може, не повинен сердитись, карати, милувати (В. Винниченко);

Безгнівний погляд.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безгнівний — безгні́вний прикметник  Орфографічний словник української мови