безгосподарний
БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, а, е.
1. Який не вміє вести господарство, недбало ставиться до господарювання.
– Огорожа навколо школи розвалилась .. – А до чого ж тут я? Директори були безгосподарні (Ю. Збанацький);
// Нераціональний, неекономний.
Через недбале й безгосподарне ставлення людини багато рік втрачають свою повноводність, замулюються, забруднюються (із журн.).
2. Який не має свого власного господарства.
Безгосподарний парубок.
3. Який не має господаря, власника.
До безгосподарного майна відноситься всяке майно, в тому числі цінності і гроші, власник якого невідомий або яке не має власника (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)