безгромадянство

БЕЗГРОМАДЯ́НСТВО, а, с.

Відсутність у людини статусу громадянина якоїсь країни.

Комплексне дослідження та міжнародно-правова оцінка законодавств про громадянство іноземних держав і України з'ясовує деякі наслідки їх протиріч (зокрема, подвійне громадянство і безгромадянство) (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безгромадянство — безгромадя́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безгромадянство — -а, с., юр. Правовий стан особи, яка не має громадянства будь-якої держави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безгромадянство — рос. безгражданство (аполидизм, апатридизм) правовий стан людини, яка не має ніякого громадянства. Воно настає, коли особу позбавили громадянства в одній країні, а в іншій вона його ще не набула.  Eкономічна енциклопедія