безгромадянство
БЕЗГРОМАДЯ́НСТВО, а, с.
Відсутність у людини статусу громадянина якоїсь країни.
Комплексне дослідження та міжнародно-правова оцінка законодавств про громадянство іноземних держав і України з'ясовує деякі наслідки їх протиріч (зокрема, подвійне громадянство і безгромадянство) (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безгромадянство — безгромадя́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безгромадянство — -а, с., юр. Правовий стан особи, яка не має громадянства будь-якої держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безгромадянство — рос. безгражданство (аполидизм, апатридизм) правовий стан людини, яка не має ніякого громадянства. Воно настає, коли особу позбавили громадянства в одній країні, а в іншій вона його ще не набула. Eкономічна енциклопедія